Як корпоративний AMT впливає на конкурентоспроможність гірничодобувних компаній на світовому ринку

1. Підвищені ефективні податкові ставки: AMT збільшує ефективні податкові ставки для гірничодобувних компаній, що може знизити їх прибутковість і конкурентоспроможність. Наприклад, у гірничодобувній промисловості спостерігалося значне підвищення ефективних податкових ставок згідно з AMT, при цьому ставки зросли на 4-6 процентних пунктів порівняно зі звичайним корпоративним податком [3].

2. Зменшений грошовий потік: вищі ефективні податкові ставки відповідно до AMT зменшують грошовий потік, доступний гірничодобувним компаніям для інвестицій та операцій. Це може ускладнити конкуренцію компаній на світовому ринку, оскільки вони можуть мати менше капіталу для розвідки, розробки та обслуговування своїх шахт[3].

3. Обмеження на податкові кредити та NOLs: AMT накладає обмеження на використання податкових кредитів і чистих операційних збитків (NOL) гірничодобувними компаніями. Це може обмежити їх здатність компенсувати податкові зобов’язання, зменшуючи їх конкурентоспроможність порівняно з компаніями в юрисдикціях із більш сприятливими податковими режимами[2].

4. Вплив на інвестиції та фінансування: AMT може вплинути на вартість капіталу для гірничодобувних компаній, зробивши фінансування їх діяльності дорожчим. Це може призвести до зменшення інвестицій у розвідку та розробку, що може негативно вплинути на їх здатність конкурувати на світовому ринку[3].

5. Непропорційний вплив: гірничодобувна промисловість зазнає непропорційного впливу корпоративного AMT порівняно з іншими секторами. Це означає, що видобувні компанії, швидше за все, зіткнуться з вищим податковим тягарем і зниженням конкурентоспроможності через AMT[3].

Підсумовуючи, корпоративний AMT збільшує ефективні податкові ставки, зменшує грошовий потік, обмежує використання податкових пільг і NOL, а також впливає на вартість капіталу для гірничодобувних компаній, що може негативно вплинути на їх конкурентоспроможність на світовому ринку.